Російські супутники здатні глушити GPS у масштабі континенту

Рослідування свідчать, що російські супутники здатні глушити GPS у масштабі континенту.

Загадкові перебої GPS по всій Європі змушують замислитися над мотивами Росії.

Джерелом коротких, на кілька секунд, сплесків завад GPS у Європі назвали російські супутники. Це рідкісний випадок створених людиною перешкод для GPS, що надходять із космосу. Водночас не виключено, що ці сигнали були навмисними, і у майбутньому можуть перетворитися на потужніше глушіння GPS із континентальним охопленням.

До такого висновку дійшли Тодд Гамфріс і його студент Зак Клементс із Техаського університету в Остіні разом з Аргірісом Кріезісом зі Стенфордського університету в Каліфорнії. Їхнє розслідування описане в препринті від 2 червня. Дослідники проаналізували відкриті дані наземних станцій із приймачами глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS) і виявили повторюваний малюнок: потужні завади тривали щоразу менше ніж 10 секунд, але одночасно фіксувалися станціями по всій Європі — від Норвегії до Іспанії та Польщі, а також доходили на захід до Гренландії й Канади.

У масиві даних за період із січня 2019-го до квітня 2026 року команда знайшла 75 днів, коли траплявся щонайменше один масштабний епізод завад GNSS, що накладався на діапазон GPS L1 із центральною частотою 1575,42 мегагерца. Саме цей діапазон є основним для передавання сигналів супутниковим угрупованням GPS, створеним у США, а також угрупованнями GNSS інших країн.

Як Гамфріс розповів YouTube-каналу Veritasium, такі епізоди найчастіше припадали на вівторок, середу й четвер у робочі години в Європі. Оскільки завади одночасно впливали на GPS-приймачі в Європі та за її межами, дослідники розрахували, що їхнє джерело мало перебувати щонайменше за 1200 кілометрів над Землею.

Спершу команда переглянула, які супутники під час кожного інциденту були над горизонтом у зоні, де реєструвалися завади. Так список звузився до кількох підозрюваних апаратів. Однак цього було недостатньо: у розпорядженні дослідників були лише дані, уже оброблені GNSS-приймачами наземних станцій, тоді як для точнішої ідентифікації потрібен був необроблений радіосигнал від джерела завад.

У вересні 2025 року, за даними Veritasium, дослідники звернулися по допомогу до ширшої фахової спільноти на конференції Інституту навігації в Балтиморі, штат Меріленд. Через кілька місяців Гамфріс отримав підказку, що стала проривом: необроблені дані сигналу завад були записані станціями в Амстердамі, Нідерланди, та Тронгеймі, Норвегія, під час інциденту 11 лютого 2026 року.

Порівнявши різницю в часі надходження сигналу на ці дві станції, Гамфріс і Клементс обчислили так звану «квазігіперболоїдну поверхню» — саме такий термін вони використали в роботі. Вона простягалася на десятки тисяч кілометрів у космос і вказувала, де мав бути супутник-джерело. Як пояснює Veritasium, товщина цієї поверхні, що відповідала похибці, становила лише п’ять метрів.

Коли орбіти підозрюваних супутників порівняли з цією квазігіперболоїдною поверхнею, ідеально збіглася лише одна — орбіта російського супутника «Космос-2546». Це привело дослідників до шести апаратів російського угруповання «Єдина космічна система» (EKS), серед яких і «Космос-2546». Вони призначені для раннього попередження про пуски балістичних ракет.

Такі супутники працюють на високоеліптичних орбітах типу «Молнія», що піднімаються далеко над високими широтами Землі та забезпечують тривале покриття Північної півкулі. Аналіз Гамфріса, Клементса й Кріезіса показав: під час усіх епізодів GPS-завад для кожної референсної наземної станції високо над горизонтом перебував принаймні один такий російський супутник.

Незручне питання — навіщо

Найбільша невизначеність полягає в тому, чому російські супутники, схоже, періодично створюють короткі спрямовані завади GPS над Європою. Особливо дивно те, що сигнал глушіння трохи зміщений відносно звичного частотного діапазону GPS.

У відео Veritasium Гамфріс припустив, що росіяни могли лише коротко перевіряти можливості супутників щодо завад GPS на сусідній частоті поруч зі стандартним GPS-діапазоном. «А потім, у майбутньому, коли виникне гарячий конфлікт, вони просто опустять частоту передавача до діапазону GPS — і тоді шкода буде значно більшою, бо сигнал ляже просто на цей діапазон», — сказав він.

Необроблені дані також виявили другий сплеск завад від російських супутників — у нижчому частотному діапазоні, який використовує китайська навігаційна система BeiDou.

«Я більше не можу з упевненістю сказати, що це випадковість», — заявив Гамфріс Veritasium. Він також назвав таку тиху демонстрацію російських супутників «масштабною ескалацією фонового конфлікту у сфері радіоелектронної боротьби, який триває просто зараз».

Річард Боуден, керівник підрозділу гарантованого та стійкого PNT у багатонаціональній технологічній компанії GMV в Іспанії, запропонував Veritasium інше пояснення: ці короткі сплески завад можуть бути короткими комунікаційними повідомленнями, які передають російські супутники. Його команда незалежно визначила щонайменше два російські супутники як джерело такого малюнка GPS-завад.

«Ці сигнали, без сумніву, є навмисними та розміщені на сигналах GNSS або поруч із ними, і вони здатні порушувати законне використання сервісів GNSS», — написав Боуден у коментарі в LinkedIn. «Але, принаймні з нашого боку, ми не можемо бути впевнені, що вони навмисно шкідливі або задумані як зброя РЕБ».

Активне, створене людиною джерело GPS-глушіння, розміщене в космосі, залишається вкрай рідкісним явищем. Зазвичай глушіння GPS походить від наземних станцій або транспортних засобів, а також потенційно від кораблів і літаків.

Експерти, яких опитала The New York Times, скептично поставилися до припущення, що Росія використовувала б свої єдині відомі супутники раннього попередження ще й для другорядної ролі — глушіння GPS. Європейський Союз повідомив, що розслідував ситуацію, але не може оприлюднити результати, оскільки вони засекречені. Російське посольство у Вашингтоні, округ Колумбія, заявило виданню, що не має коментарів.

Водночас Росія демонструє дедалі більше систем, які потенційно здатні нейтралізувати космічні активи США та Європи. У квітні 2026 року керівник Космічного командування США попередив, що Росія ввела в експлуатацію протисупутникову зброю, здатну націлюватися на урядові супутники США. А в травні 2026 року відкриті дані відстеження орбіт показали, що щонайменше чотири російські військові супутники виконали орбітальні маневри, щоб зрівнятися з орбітою фінсько-американського радіолокаційного супутника спостереження.

У Septentrio (входить до складу Hexagon) у своєму дописі підтвердили факт атак. Експерти компанії  ідентифікували передавання з цього російського супутника, проаналізувавши наші журнали даних GNSS у часовому проміжку, згаданому в цій науковій статті.

Дані показали, що в лютому 2026 року сигнал GPS був порушений передаванням із російського супутника – дивіться графік Carrier to Noise нижче. Вбудована в приймач Septentrio технологія AIM+ для захисту від перешкод виявила й усунула це втручання. Всі сигнали продовжували відслідковуватися без будь-яких перебоїв, а приймач і далі забезпечував надійне позиціонування. Ще один приклад, чому вбудована стійкість GNSS (resilience) є актуальною сьогодні.