COLORADO SPRINGS – Пара кубсатів Lockheed Martin, які в листопаді здійснили політ на навколоземну орбіту, виконали маневри в безпосередній близькості другу від друга для тестування процедури обслуговування або модернізації на орбіті інших супутників, повідомили представники компанії 17 квітня.
Експеримент Linuss – скорочення від Lockheed Martin’s In-space Upgrade Satellite System – відправився на орбіту в рамках місії національної безпеки USSF-44, запущеної ракетою-носієм SpaceX Falcon Heavy.
Два кубсата, кожен розміром з тостер, були розгорнуті на висоті 300 кілометрів над геостаціонарною орбітою.
Вони були випущені з інтервалом у три дні на відстані близько 750 кілометрів один від одного, а через місяць вони маневрували в межах 400 метрів один від одного, розповіла журналістам Карла Браун, керівник програми Linuss, під час прес-конференції в технологічному центрі Lockheed Martin у Catalyst Campus.
Один з кубсатів виконував роль обслуговуючого апарату, а інший був іншим космічним об’єктом. Очікується що супутники мають наблизитись до 200 метрів, один від одного, доки експеримент буде триватиме.
Важливою метою експеременту, яку вдалося досягти, була перевірка алгоритмів штучного інтелекту, який використовувалися для космічної місії, планується що ці сервісні місії включатимуть дозаправку на орбіті, оновлення програмного забезпечення та інші способи збільшення терміну служби інших супутників.
“Технологія маневрування і програмне забезпечення можуть бути застосовані до місії будь-якого розміру”, – сказала Карала Браун. “Успіх Linuss полягає в тому, що він реально випробував алгоритми, необхідний для такого маневрування”.
Експеримент також допоміг продемонструвати нову наземну систему, яка використовує зв’язок S-діапазону для керування невеликою лінійкою супутників LM 50.
“Наші апарати все ще літають. І ми сподіваємося продовжити випробування, щоб підійти ще ближче і продовжити перевірку цих технологій”, – сказала Браун.
Також метою експерименту було випробувати камери спостереження за космічним простором і підтримати зменшення ризиків стикувального порту під назвою Augmentation System Port Interface (ASPIN), який Lockheed Martin намагається комерціалізувати. Стикувальні пристрої використовуються обслуговуючими апаратами для дозаправки іншого супутника або приєднання нового сенсора,
У заяві для SpaceNews Девід Барнхарт (технологічний директор програми Linuss) описав проект як “зниження ризику для входження Lockheed Martin в орбітальне обслуговування і модернізацію”. Linuss довів що такі складні алгоритми, необхідні для майбутніх стикувальних операцій”.
Наступним кроком, за його словами, буде “реальний політ і використання стикувального адаптера ASPIN в космічному середовищі”.
Джерело: 