Втручання в GNSS перетворилося з епізодичної загрози на постійну ознаку бойових дій у різних регіонах світу — до такого висновку дійшла Secure World Foundation у щорічній відкритій оцінці «Global Counterspace Capabilities 2026».
Технічний горизонт також змінився: за даними дослідження Aerospace Corporation (липень 2025), масоване глушіння GPS над Україною сформувало «величезну діру» у доступності сигналів для малих супутників на низьких орбітах із бортовими GPS-приймачами. Іншими словами, завадове середовище над зоною конфлікту вже порушує PNT не лише для наземних користувачів, а й для космічного сегмента.
Не менш показовою стала й інституційна реакція. У жовтні 2025 року Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) ухвалила резолюцію, що засуджує втручання в GNSS з територій Росії та Північної Кореї як порушення Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року. А вже наступного місяця Рада з Регламенту радіозв’язку МСЕ на своєму 100-му засіданні закликала Росію «негайно припинити будь-які джерела шкідливих перешкод» для служб безпеки у службі радіонавігаційного супутникового зв’язку (РНСС), підкресливши вплив на приймачі в Естонії, Фінляндії, Латвії та Литві від джерел на російській території.
Балтійський регіон протягом року став осередком системної ескалації. У червні 2025 року Литва ініціювала лист із підписами 17 міністрів транспорту та цифровізації країн ЄС із закликом до скоординованої відповіді Єврокомісії. За даними самої Європейської ради, кількість зафіксованих випадків втручання в GNSS у польській авіації зросла з 1908 у жовтні 2024-го до 2732 у січні 2025-го. Естонія в липні 2025 року заявила, що Росія розгорнула засоби глушіння біля Кінгісеппа за 20 кілометрів від кордону, і повідомила про понад €500,000 збитків лише за попередні три місяці. Департамент транспорту Швеції зазначив, що перешкоди над Балтійським морем відбуваються «майже щодня» і «розширюються як географічно, так і за масштабом».
Звіт також фіксує безпосереднє бойове застосування завад GNSS у трьох різних контекстах у 2025 році. Під час 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем у червні 2025-го Іран придушував GPS над кількома агломераціями, щоб протидіяти загрозам від дронів і ракет. Заступник міністра зв’язку Ірану публічно визнав, що перебої здійснювалися «в цілях оборони та безпеки». Maritime Information Cooperation and Awareness Center оцінив, що в період ескалації до 970 суден на добу зазнавали глушіння GPS у протоці Ормуз, через що трафік скоротився на 20 відсотків — судноплавство обмежували світлою порою доби. Технічно важливий епізод припав на січень 2026 року: під час протестів в Ірані у наземних терміналів Starlink виявили спуфінг модулів GPS, що спричиняв втрати пакетів на рівні 30–80 відсотків. Користувачі, які перемикалися на внутрішні оцінки позиції Starlink, відновлювали зв’язок; SpaceX згодом випустила оновлення ПЗ для пом’якшення впливу.
У Південній Азії під час операції «Sindoor» проти Пакистану в травні 2025 року Індія цілеспрямовано застосувала засоби РЕБ для перешкод GNSS, аби ускладнити навігацію пакистанських військових літаків. Відтоді спуфінг GPS вийшов за межі прикордонної зони у цивільний повітряний простір: понад 10 відсотків рейсів у районі Делі повідомили про інциденти, а в листопаді 2025-го завади поблизу аеропорту ім. Індіри Ганді були настільки сильними, що літакам довелося йти на запасні аеродроми.
Ізраїль наприкінці 2025 року взяв на себе в МСЕ формальне зобов’язання обмежувати передавання сигналів, що заважають РНСС, виключно випадків безпосередньої загрози життю або критичній інфраструктурі, тривалістю не більш як 15 хвилин на інцидент. Цьому передувала зустріч за участі Йорданії та Єгипту під егідою МСЕ в липні 2025-го.
Secure World Foundation оприлюднила повний звіт «Global Counterspace Capabilities 2026» — він доступний за цим посиланням.