Європа готує апгрейд Galileo

Європа готує апгрейд Galileo: стартує мережа Celeste, у справі — єдина в світі діюча частково багаторазова легка ракета

У березні 2026 року Європейське космічне агентство (ESA) успішно вивело на орбіту перші два супутники нової системи, яка має доповнити Galileo супутниками на низькій навколоземній орбіті.

Запуск сздійснено з майданчика в Новій Зеландії на ракеті Electron компанії Rocket Lab. Electron — одна з найнадійніших легких ракет сьогодення: за плечима 82 запуски та 248 виведених на орбіту апаратів. Вона вирізняється тим, що це єдина діюча частково багаторазова ракета малої класності. Висота — 59 футів (18 метрів), діаметр — 3,9 фута (1,2 метра), стартова маса — близько 29 000 фунтів (13 000 кг). Це двоступенева ракета з додатковим «kick stage», виконана з вуглецевих композитів, працює на рідкому кисні та гасі й може доставляти до 661 фунта (300 фунтів) вантажу на низьку орбіту.

Перші два супутники Celeste — це CubeSat-апарати для випробувань. Вони мають показати, як працює автономне високоточне визначення орбіти без опори на наземну інфраструктуру, а також як передавати з низької орбіти потужніші та швидші радіонавігаційні сигнали в L- та S-діапазонах. Окрім цього, вони додадуть нові частотні смуги для навігації й продемонструють, як нижчий відносно Galileo (понад 14 000 миль/23 000 км) шар супутників може посилювати можливості базової мережі.

Уявіть собі день без точного позиціонування та супутникових карт. Тим, хто застав епоху паперових атласів і дорожніх покажчиків, уявляти не треба. Сьогодні ж швидко й безпечно діставатися куди завгодно допомагають глобальні навігаційні супутникові системи. Ми звикли називати їх одним словом «GPS», але насправді в світі діють чотири мережі: американська GPS, європейська Galileo, китайська BeiDou та російська ГЛОНАСС. Усі вони давно не бачили справді великих оновлень.

Це змінює Celeste — перша європейська ініціатива супутникової навігації на низькій навколоземній орбіті (LEO-PNT). Формально це доповнення до Galileo, по суті — крок еволюції в бік стійкіших і точніших сервісів позиціонування та синхронізації.

Над Celeste працюють 14 європейських країн. Консорціум очолюють іспанська GMV і французька Thales Alenia Space. Їхня мета — просунути концепції супутникової навігації для надійних сервісів позиціонування та часу, що напряму вплине на безліч галузей і пристроїв.

Усього мережа буде приблизно на третину меншою за класичні GNSS і складатиметься з 11 апаратів.

Наразі ESA з партнерами виготовляє ще вісім апаратів. Вони більші за CubeSat і, за планом, можуть вирушити вже наступного року. Спираючись на досвід перших запусків, ці супутники відпрацюють радіонавігацію з новими сигналами та частотами, зокрема двосторонніми S-діапазонними сигналами для позиціонування GPS, C-діапазонними сигналами, стійкими до глушіння й завад, а також UHF-сигналами для позиціонування в приміщеннях. Останній, одинадцятий апарат буде особливим — на ньому встановлять мініатюризовані атомні годинники, критичні для стабільної роботи GNSS.

Уся мережа Celeste працюватиме на висотах приблизно 311–348 миль (500–560 км). Коли система запрацює повністю, вона стане ідеальним орбітальним полігоном для відпрацювання та впровадження прикладних рішень.

Якщо все піде за планом, Celeste інтегрують у мережу Galileo, а також у Європейську геостаціонарну службу доповнення навігації, що зменшує похибки визначення позиції.