Протягом тривалого часу організації, що займаються безпекою авіації, а також морські адміністрації, використовували звіти на основі ADS-B (Автоматичне залежне спостереження — трансляція) для оцінки впливу інтерференції GNSS, або простіше кажучи перешкод. Платформи, такі як gpsjam.org, spoofing.skai-data-services.com та flightradar24, надавали важливі дані про патерни інтерференції на великих висотах. Проте ці дані охоплюють лише частину повної картини. Наземна інфраструктура, включаючи порти, телекомунікаційні мережі та системи точного навігаційного контролю, функціонує в значно відмінному сигнальному середовищі. Виявлення перешкод на високих висотах не може достовірно відображати присутність чи вплив подібних порушень на рівні моря.
Для закриття цього суттєвого пробілу в знаннях, польска компанія GPSPATRON спільно з Гдинським морським університетом провели шестимісячне дослідження, спрямоване на вивчення перешкод GNSS у Балтійському морі. Використовуючи наземні технології моніторингу GNSS, проект аналізував частоту, тривалість та особливості інтерферуючих подій, що впливають на морську навігацію та інші критично важливі галузі.
Збір та обробка даних
Ключовим елементом цього дослідження стала наземна система моніторингу GNSS, розроблена GPSPATRON, яка призначена для того, щоб в режимі реального часу фіксувати та аналізувати збої сигналів. Ця система була встановлена на факультеті навігації Гдинського морського університету і безперервно контролювала цілісність GNSS сигналів, передаючи зібрані дані на хмарну аналітичну платформу. Завдяки цій платформі, відбувалося автоматичне виявлення, класифікація та візуалізація подій інтерференції GNSS, що дозволило отримати глибоке розуміння патернів інтерференції та їх потенційного впливу на морську навігацію. Результати дослідження демонструють постійні та змінювані схеми інтерференції в Балтійському регіоні. Було зафіксовано понад 84 години перешкод GNSS, найбільша активність спостерігалася у жовтні 2023 р. Визначено два основні типи перешкод: багатоконстеляційне глушіння, яке було поширене в літні місяці, та багатотональне глушіння, що з’явилося у жовтні.
Основні висновки
- Постійні інтерференції GNSS: Загалом зафіксовано 84 години інтерференції GNSS, що свідчить про безперервні збої в регіоні. Більшість порушень були спричинені глушінням, а не спуфінгом.
- Жовтень як період пікових інтерференцій: У жовтні було зафіксовано шість основних подій глушіння на загальну тривалість 29 годин, що свідчить про зростання частоти та інтенсивності збоїв.
- Можливі морські джерела перешкод: Аналіз сигналів показує мобільне джерело, що підсилює ймовірність участі одного або декількох кораблів, які використовують передові технології глушіння.
- Характерні ознаки високоточного глушіння: Збійні сигнали демонструють структуровані модуляційні патерни та частотну гнучкість, що вказує на використання складних технік глушіння. Це свідчить про застосування високоякісного обладнання, можливо військового походження, яке переважає можливості комерційних глушників. Висока точність та стабільність цих порушень вимагають подальшого дослідження джерел та мотивів таких операцій.
- Відсутність кореляції зі звітами ADS-B: Навіть при широкомасштабних інтерференціях на рівні моря, системи на основі ADS-B не змогли зафіксувати відповідні події, що підкреслює їх обмеженість у виявленні наземних загроз.
- Тривалість збоїв: Деякі інтерференційні події тривали більше семи годин, що суттєво впливало на GNSS-залежні операції в морській навігації та портовій діяльності.
Вплив на морську та критичну інфраструктуру
Результати дослідження виявляють суттєву прогалину в сучасних методах моніторингу GNSS. Інтерференції, виявлені на великих висотах за допомогою ADS-B, не відображають реальний вплив глушіння та спуфінгу на наземному рівні. Це створює вразливість для морських операцій, портової логістики та інших критичних об’єктів інфраструктури.
Порти, телекомунікаційні компанії та служби екстреної допомоги значно залежать від GNSS для навігації, синхронізації часу та забезпечення безпеки. Без точного моніторингу на рівні моря збої можуть залишатися непоміченими, що призводить до послідовних відмов у різних секторах.
Особливо проблематичним є створення хибного відчуття безпеки системами на основі ADS-B. Хоча ці сервіси щоденно повідомляють про інциденти інтерференції, вони не відображають повний масштаб наземних збоїв GNSS. Це може призводити до недооцінки ризиків операторами інфраструктури, які вважають, що існуючі системи моніторингу забезпечують достатній захист. Такий хибний огляд загроз є небезпечним, оскільки приховує серйозність інтерференційних загроз, що залишаються недооціненими в даних з високих висот.
Як вважають експерти, задля зменшення цих ризиків необхідно створити спеціалізовану мережу моніторингу інтерференції GNSS на узбережжі Балтійського моря. Така мережа забезпечить реальний час, локалізовані дані для точного оцінювання загроз, виявлення джерел інтерференції та зміцнення стійкості інфраструктури до GNSS-збоїв.
Компанія GPSPATRON та Гдинське морське університет закликають регуляторні органи здійснювати проактивні заходи щодо покращення виявлення та зменшення інтерференції GNSS. Без скоординованих дій вразливості національної інфраструктури будуть продовжувати зростати, що може призвести до серйозних операційних та безпекових наслідків.
Джерело: GPSPATRON