Європейський Союз стрімко переформатовує свої підходи до космічної та оборонної політик, роблячи ставку на незалежність, нарощування стійкості й зміцнення своїх глобальних позицій завдяки системам на зразок Galileo та IRIS², а також новій ініціативі — проекту Законодавства ЄС про космос.
Як пише видання Inside GNSS, під загрозою агресії Росії зі сходу та на тлі невпевненості щодо підтримки з боку США, Європа активніше, ніж будь-коли, обговорює потребу у самостійності. Виклики кіберзахисту та мілітаризації космосу змушують країни ЄС рухатися до єдиної оборонної політики й зміцнювати технологічну невразливість не лише у межах співдружності, а й у партнерстві з державами поза межами Європи.
Європа усвідомлює недостатність часу на реформування й тому зосереджує зусилля на максимізації потенціалу власних автономних ресурсів — передусім космічних систем, зокрема Galileo, лідера за точністю в сфері супутникового позиціонування, навігації й хронометражу.
У червні минулого року новопризначений єврокомісар з питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс зустрічався з представниками Європейського агентства космічної програми (EUSPA) у Празі, де заявив: «Європейські космічні проєкти, зокрема Galileo, відіграють ключову роль у нашому щоденному житті, а також є критичними для систем безпеки. Ми бачимо усе більше випадків глушіння й підміни сигналів GNSS у Балтійському регіоні. Здатність оперативно відстежувати, реагувати та захищати свої системи стала питанням національної безпеки».
Кубілюс презентував новий рівень безпеки завдяки Public Regulated Service (PRS) Galileo для користувачів з держструктур, наголосивши також на впровадженні додаткових безпечних супутникових комунікацій, зокрема побудові IRIS², котрий, на думку експертів, має випереджати навіть Starlink.
Очікується, що IRIS² почне функціонувати у 2030 році, хоча його попередник GOVSATCOM вже використовується. Під час перебування у Празі Кубілюс протестував GOVSATCOM, ведучи захищену комунікацію з грецькими військово-морськими силами. На його переконання, сучасна оборона напряму залежить від космічної інформації. Європейський Союз також стикається з потребою зміцнення власної ракетно-космічної інфраструктури: «Ми втратили позиції через кризу запусків, поступившись США та компанії Маска. Однак повертаємося на конкурентну траєкторію», — наголосив він.
Не менш актуальна й адаптація правового поля. Реформування стандартної процедури — це відповідь на нагальні ризики: «Повільна бюрократія у нестабільний час неприпустима. Коли Росія може бути готова до нападу вже за три роки, ми не можемо дозволити собі зволікань. Саме тому прискорюємо бюрократичні процеси, спрощуємо правила та стимулюємо країни до перегляду національних законодавств. Безпека простору й використання космосу в інтересах оборони займають пріоритетне місце в агенді ЄС».
Ці меседжі були фокусом і на Європейському космічному форумі, який відбувся за кілька днів у Брюсселі. За словами головного стратегічного офіцера ESA Флорена Мазуреля, новий тон відчутний цього року: «Європа готується до війни. Це факт, який раніше не озвучували, але зараз він у центрі політики. Ми вимушені шукати самодостатність та негайно діяти».
Протягом півстоліття ESA розвивала суверенні європейські космічні технології. Уже два десятиліття агентство співпрацює з ЄС у стратегічних напрямах — від супутникового PNT до спостереження Землі й супутникового зв’язку.
Стратегія підсилення оборонної здатності Європи до 2030 року закладена в останній Білій книзі ЄС щодо оборонної політики. Документ визначає закриття прогалин у критичних оборонних технологіях: від протиракетної й протиповітряної оборони до БПЛА й кібербезпеки.
Мазурель окреслив ризики для космічного простору: це погодні явища, уламки, атаки на супутники, випадки спуфінгу, осліплення та стеження. За його словами, під час воєнних конфліктів космічні системи можуть стати першочерговою ціллю.
Galileo: Точка опори
Щодня Galileo, непомітно для більшості, забезпечує широкий спектр сервісів мільярдам користувачів на планеті. Ця система створена й управляється Європою, що вже дозволяє їй бути незалежною.
Як наголосив керівник підрозділу супутникової навігації Європейської комісії Поль Фламан, «у сфері Galileo ЄС діє суверенно: ми володіємо й технологією, і апаратурою, і експлуатацією. Galileo перевершує конкурентів у точності у три рази, забезпечуючи 20-сантиметрову точність уже протягом двох років, й нею користується половина людства».
Flament зауважив, що PRS стане на повну потужність вже цього року, а в роботі — нове покоління супутників та додатковий PNT рівень у низькій орбіті, що доповнить нинішню MEO інфраструктуру. Він наголосив: удосконалення Galileo не є предметом нового Space Act, але регулярні «правила дорожнього руху» у космосі таки потрібні.
Єдиний підхід до регулювання
Запропонований Європейською комісією у червні Закон про космос створює уніфіковану нормативну платформу для космічних операцій у межах ЄС, орієнтовану на безпеку, стійкість та зелений вектор розвитку, і одночасно посилює конкурентоспроможність європейського бізнесу у цій сфері.
Він уніфікує понад десяток національних законів, спрощуючи дозвільні процедури й роблячи доступ на ринок легшим для стартапів і МСП.
Серед ключових напрямів: об’єктне стеження і запобігання зіткненням, правильне виведення апаратів з експлуатації, регулювання кібербезпеки, перевірка ланцюгів постачань, оцінювання екологічних впливів і впровадження рішень для видалення космічного сміття.
Значущим аспектом є й те, що вимоги нового законодавства поширюються на зовнішніх гравців: країни та компанії, які хочуть діяти на космічному ринку Європи, мусять підпорядковуватися єдиному набору правил, що закріплює лідерську роль ЄС у формуванні стандартів.
Наразі цей документ лише на стадії обговорення. За словами Фламана, «розгляд триватиме у Європарламенті та Раді ЄС». Щодо військової й безпекової ролі Galileo він зазначив: «Двостороннє використання (dual-use) — це сила, не проблема, і будь-які специфікації готуються на підставі аналізу потреб як цивільних, так і військових користувачів».
Отже, системи на кшталт Galileo втілюють збалансовану автономність, критично важливу для суверенітету Європи, взаємодії з НАТО та підтримки оборонної стійкості. Як каже Мазурель із ESA: «Раніше ми недооцінювали космічний компонент безпеки, тепер усе бачимо більш комплексно: і обладнання для моніторингу, і супутники LEO, і безпечний супутниковий зв’язок».
За статтею 2 Конвенції ESA 1972 року агентство займається співпрацею європейських держав для суто мирних цілей. Відповідаючи на питання про сумісність цього із сучасною стратегією dual-use, Мазурель нагадав: з 2003-го поняття «мирний» тепер тлумачиться як «неагресивний» — тобто розміщення зброї у космосі під забороною, проте технології подвійного призначення допустимі. Ariane, Galileo й IRIDE (€1 млрд інвестицій у супутникову систему спостереження) — яскраві приклади цього підходу.
Мазурель зазначив: «Через політичну складність Європа повільна, що б’є по конкурентності наших підприємств: індустрія змушена постійно чекати. Потрібна чіткість — щодо пріоритетів і вимог dual-use. ESA і Комісія мають і достатньо гнучкі протоколи, і ресурси для цього».
політичному, так і технічному рівнях.
Позиція США
Тривалий час США підтримували ідею ширшої кооперації у космічній сфері, особливо з Європою. Однак, проект нового космічного законодавства ЄС низка американських учасників ринку сприймає як спробу зарегулювати ринок у період його стрімкого розвитку.
Кейтлін Полінг із Держдепу США під час форуму наголосила: «У добу швидкого розширення космічної діяльності для США пріоритет — створення оптимальних умов для інноваційної комерції. Понад 100 компаній, більшість індустрії, вже висловили нам свої побоювання щодо надмірного регулювання ЄС».
Вона підкреслила: США сподіваються, що фінальне формулювання Європейського космічного акту підтримуватиме інновації й, головне, не стане бар’єром для трансатлантичних бізнес-зв’язків. Через ризик додаткових санкцій та складних вимог виникає занепокоєння, чи не ускладнить це умови для іноземних виробників і партнерів.
«Регулювання неможливо використовувати як шлях до технологічного домінування», — резюмувала Полінг. Сьогоднішній тренд на автономію замість трансатлантичної співпраці, на думку Вашингтона, може призвести до відходу ЄС від критичних ланцюгів постачання, надмірного регулювання для власних і міжнародних гравців, а в кінцевому підсумку — втрати контролю або надмірної залежності від інших, навіть від Китаю.
Урок для Європи — не повторювати помилок із сумнівними альтернативами, як у випадку залучення російських запускових сервісів, що себе дискредитували після розриву стосунків через війну в Україні.
Хоча на форумі і звучали тривожні схеми напруги, США, за словами Полінг, залишаються прихильними до партнерства з ЄС та глобальних платформ на кшталт КОПУОС.
Американська й європейська сторони напрацювали чимало спільного: від інтегрованих супутникових ПНТ-рішень до координації регламенту глобального GNSS і заснування Міжнародного комітету з GNSS. США заявляють про готовність підтримати цю співпрацю й надалі.
Джерело: Inside GNSS